Українська

Колишній бункер для збирання підводних човнів є другим за величиною в Європі наземним бункером часів Другої світової війни. Це найзначніший залишок трьох великих військово-промислових проектів, який, починаючи з середини тридцятих років, докорінно змінив сільськогосподарський характер навколишньої місцевості.

У 1935 році на ділянці між Фарге та Нойєнкірхен почалося будівництво підземного сховища для пального. Ініціатором виступило Господарське дослідницьке товариство з обмеженою відповідальністю «Віфо», під прикриттям якого замасковувалося Імперське міністерство економіки. У 1938 році поруч з цією ділянкою на замовлення Військово-морських сил починається будівництво бункерів для збереження пального. Обидва проекти здійснювалися у межах підготовки до війни. З середини 1943 року на будівництві бункера для підводних човнів «Валентин» були задіяні всі існуючі на той час табори для примусових робітників та інфраструктура. Сьогодні мало що вказує на існування збудованих у тридцятих роках сховищ пального, велетенського будівельного майдану та таборів. Єдиний пережиток нацистської воєнної машини – це сам бункер.

Будівництво часу війни

Війсково-морські сили почали будівництво бункера «Валентин» у середині 1943 року. В цей час домінування в повітряному просторі перейшло від Третього Рейху до Антигітлерівської коаліції, в результаті чого будівництво підводних човнів на корабельнях, які в більшості випадків були незахищеними, стало неможливим. Бункер «Валентин» з його захищеною стелею та семиметровими стінами призначався для потокового виробництва підводних човнів нового покоління. За допомогою цих човнів нацистське керівництво сподівалося зруйнувати комунікацію Aнтигітлерівської коаліції в Атлантиці і ,тим самим, досягти перелому Другої світової війни. З цієї причини проекту «Бункер для будівництва підводних човнів «Валентин» надавалося пріоритетне значення.

Голод, холод, виснаження

На початку весни 1945 року, лише через 20 місяців з початку будівництва влітку 1943 року, у Фарге був споруджений завод з виробництва підводних човнів, захищений бункером. На будівництві бункера вдень і вночі не покладаючи рук працювали приблизно 10 тисяч працівників: примусово пригнані жителі Східної та Західної Європи, радянські військовополонені, інтерновані італійські військові, в’язні концентраційних таборів та табору для примусових працівників Бременського гестапо. Вони жили в таборах в радіусі 6 кілометрів від будівельного майдану. Всі вони, ледве тримаючись на ногах, постійно недоїдаючи, працювали по дванадцять годин на добу на будівництві. Приблизно 1600 з них загинули від тяжкої непосильної праці, недоїдання та нелюдських умов утримання в таборах. З них 1144 загиблих відомі поіменно.

Зруйнування та післявоєнне використання

В кінці березня 1945 року Королівські повітряні сили Великої Британії зруйнували ще недобудовану частину бункера. Незабаром після цього будівництво було зупинене. У бункері «Валентин» не було збудовано жодного підводного човна. Відразу після війни Aнтигітлерівська коаліція використовувала бункер в якості мішені для бомбометання. Коли стало зрозумілим, що знести бункер не вдасться, він перетворився на улюблене місце для ігор дітей з навколишніх селищ. В кінці 50-их років на колишніх територіях сховищ розташовувався учбовий полігон Збройних сил Німеччини. В 60-их роках бункер перейшов у володіння Військово-морських сил Федеративної Республіки Німеччини, котрі до кінця 2010 року використовували деяку частину його приміщення для зберігання різних матеріалів.

Шлях до „Пам’ятного місця“

В січні 2011 почалася цивільна кар’єра бункера, історія якого налічувала майже сімдесят років. З бункера «Валентин» він перетворився на місце роздумів, на меморіал «Бункер «Валентин». Тим самим здійснилося бажання багатьох, особливо жителів Фарге, Рекума та Ноєнкірхен, котрі спільно з організаціями колишніх в’язнів, починаючи з 80-их років виступали за збереження пам’яті про події 1935-1945 років. У 2010 році Сенат міста Бремен доручив Центру політичної освіти будівництво та експлуатацію організацію «Бункер Валентин». Урочисте відкриття меморіалу відбулося у листопаді 2015 року.

Відвідування

Півторакілометровий шлях веде через місцевість та бункер і на 25 станціях інформує про історію місця. Він починається з меморіалу «Знищення через працю» і веде через головний вхід до інформаційного центру, який знаходиться в бункері з південної сторони. Мультимедійний гід німецькою та англійською мовами, який Ви можете взяти тут, супроводжуватиме Вас і надасть додаткову інформацію на окремих станціях. Ви знайдете в інформаційному центрі також мультимедійний стіл, який показує географічний розвиток озбройного ландшафту навколо бункера «Валентин» з поч. 1930-их років до сьогодні, а такожі виставку з поглибленою інформацією.

Вхід безкоштовний

Мультимедійний гід: оренда з депозитом

Екскурсії:
Багатомовні екскурсії по запиту: mail@bunkervalentin.de
або зателефонувавши за номером +49 (0)421 – 69 67 36 70
За участь в екскурсії буде знята окрема плата.

Час роботи: Будь ласка проінформуйте себе про поточний час відкриття на нашому сайті.